принизити

принизити

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "принизити" в других словарях:

  • принизити — див. принижувати …   Український тлумачний словник

  • принизити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заземлити — I див. заземлювати. II лю/, ли/ш, док.; заземля/ти, я/ю, я/єш, недок.; перех. 1) Наблизити до реальної дійсності, привести у відповідність із нею. 2) Позбавити натхненності, одухотвореності; принизити, огрубити …   Український тлумачний словник

  • зім'яти — мну/, мне/ш, док., перех. 1) Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. || Покрити складками,… …   Український тлумачний словник

  • осоромлюватися — ююся, юєшся, недок., осоро/митися, млюся, мишся; мн. осоро/мляться; док. Ставити себе в незручне, неприємне становище; накликати на себе сором, набиратися сорому. || тільки док. Принизити свою гідність, потрапивши в прикре становище …   Український тлумачний словник

  • принижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до принизити. || у знач. прикм. 2) у знач. прикм.Покірний, смиренний. || Який виражає покірність, смиренність. 3) у знач. прикм. Пригноблений, безправний. || у знач. ім. прини/жений, ного, ч. Той, хто перебуває під …   Український тлумачний словник

  • приниження — я, с. 1) Дія за знач. принизити. 2) Стан за знач. принизитися 1). || Зовнішній вияв цього стану …   Український тлумачний словник

  • притоптувати — ую, уєш, недок., притопта/ти, топчу/, то/пчеш, док., перех. 1) Топчучи ногами, утрамбовувати що небудь. || Натискуючи (пальцем, рукою) по поверхні чогось сипкого, ущільнювати, спресовувати його. || Притискуючи щось сипке, покривати ним поверхню… …   Український тлумачний словник

  • сплюгавити — влю, виш; мн. сплюга/влять; док., перех., рідко. Зганьбити, заплямувати, принизити кого , що небудь …   Український тлумачний словник

  • сплямити — млю/, ми/ш; мн. сплямля/ть і сплямува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Забруднити, залишивши плями на чому небудь. 2) перен. Зганьбити, ославити кого , що небудь; заплямувати. || Учинити наругу над ким , чим небудь. || Порушити чистоту чого небудь …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»